Чи можна носити хрестик з розп'яттям: міфи та помилки
- Хрестик із розп’яттям як символ віри
- Чому не можна носити хрестик із розп’яттям?
- Чи можна носити хрестик із розп’яттям?
- Чи потрібно носити хрестик із розп’яттям?
Хрестик — символ віри для третини всього населення нашої планети. Християнство входить до трійки найпопулярніших релігій світу, тому хрестик із розп’яттям можна сміливо назвати однією з найбільш популярних релігійних прикрас. Можливо, саме тому навколо нього стільки міфів, помилок та суперечок. Ми вже кілька разів порушували тему релігійних прикрас у нашому блозі, а сьогодні поговоримо більш предметно — потрібно чи можна носити хрестик із розп’яттям.
Хрестик із розп’яттям як символ віри
Почнемо з витоків. Хрестик із розп’яттям — канонічний символ у християнстві. На хрестику зображують розп’яття Ісуса Христа, Сина Божого та Людського, Вседержителя, Господа.
Вважається, що до кінця 7 століття Розп’яття не було мотивом зображення на хрестах. Ситуацію змінив Трульський собор (інша назва — п’ято-шостий собор), який відбувся 692 року. Уперше заборонили використовувати іконографію Христа в образі ягня, що було характерним ще до раннього християнства епохи Римської Імперії. Трульський собор започаткував іконографію в тому вигляді, який ми знаємо.
Ісуса Христа почали зображувати за людським єством. Щоправда, до хрестиків із розп’яттям було ще далеко.
В античності була традиція носити булли (друк або пляшечку). Це була фамільна реліквія, невелика посудина, на якій зображався покровитель сім’ї чи представник пантеону. У посудині зазвичай зберігали або ліки, які можуть стати в нагоді воїну, або амулети. Носити булли могли лише чоловіки, представники почесного роду.
За часів зародження християнства традиція носити були видозмінилася, з’явилися енколпіони. Це були судини, у яких містилася частина просфори чи мощі святих. На заході традиція з’явилася ще в 5 столітті, а наші предки почали носити енколпіони в 10 столітті з поширенням християнства. Це можна назвати перехідним етапом від язичництва до християнства щодо релігійних атрибутів.
Повсюдно почали носити натільні хрести лише в 14 столітті. До цього моменту траплялися рідкісні випадки серед мирян. Духовенство почало носити наперсні хрести набагато раніше. У зв’язку із цим роз’яснимо нашу першу оману — віряни мають носити хрестик із розп’яттям під одягом. Є забобони, що ніхто не має бачити ваш атрибут віри, але він не пов’язаний із прикметами. Хрестик із розп’яттям поверх одягу носять лише люди, які служать Богові. Наприклад, священник чи чернець. Вірянин має носити хрестик із розп’яттям під одягом або, якщо це складно зробити, розп’яттям усередину.
Символіка хрестика з розп’яттям
Хрестик із розп’яттям — релігійний символ, який служить постійним нагадуванням про ту жертовність Ісуса. Це символ спасіння та вічного життя, а також грішності людської душі. Шлях християнина — постійна спокута, тому людині потрібно регулярно каятися, щоб урятуватися. Хрестик із розп’яттям називають сильним оберегом, здатним захистити від поганих думок, злих умислів, недуг та неприємностей. Однак такі забобони суперечать християнським догматам, оскільки перетворює символ віри на амулет, що характерно для язичництва. Правильніше буде сказати, що хрестик із розп’яттям нагадує людині, що вона не одна, що її любить і оберігає Господь.
Чому не можна носити хрестик із розп’яттям?
У більшості християнських навчаннях хрестик із розп’яттям — традиційна прикраса. Однак у протестантизмі хрестик із розп’яттям носити не заведено. На додаток, консервативні баптисти забороняють носіння цього атрибуту. Це пов’язано з їхньою інтерпретацією Розп’яття та жертви Христа.
Ні під час богослужіння, ні в повсякденному житті протестанти не використовують хреста. Ні натільний, ні напрестольний. На думку представників протестантського руху Розп’яття символізує вбивство, хрест — знаряддя страти подібно до гільйотини. Баптисти вважають, що звеличення хреста образливе для Бога.
Протестанти хоч і не є настільки радикальними, але використання хреста не вітають. На їхню думку, поклоніння хреста подібно до ідолопоклонства, а згідно з Біблією, не варто створювати собі кумирів. Також важливий момент полягає в тому, що протестанти дуже трепетно ставляться до Святого Письма, у якому не зазначено, що хрестик із розп’яттям чи без нього не є атрибутом віри чи артефактом християнства. Це дійсно так.
Чи можна носити хрестик із розп’яттям?
Православні християни здебільшого обирають саме хрестики з розп’яттям, оскільки це символ жертовності та віри. Якщо ви є православним християнином, то немає жодної причини для того, щоб відмовлятися від цього. Натільний хрестик із розп’яттям може носити кожен віруючий. Єдиний виняток — якщо церква, у яку ви ходите, заперечує важливість хрестика з розп’яттям. Наприклад, здебільшого протестантські церкви. Водночас наприклад, англіканська церква часто в службах та повсякденному житті звертається до хрестів, а вони також представники протестантизму. Якщо ви протестант, краще дізнатись у служителів вашої церкви.
Також носити хрестик із розп’яттям не варто, якщо ви не вірите в нього як атрибут віри. У цьому немає нічого страшного, проте така прикраса є певним маркером християнства. Якщо християнин побачить хрестик із розп’яттям у вас і дізнається, що ви не вірите в жертву Ісуса Христа, це може його образити або навіть образити почуття віруючих. Однак у такому разі ви можете носити хрестик із камінням без розп’яття, оскільки це вже прикраса без навантаження.
Чи потрібно носити хрестик із розп’яттям?
Коли людина приймає християнство, вона проходить ритуал Хрещення. Під час нього на людину вперше одягають хрестик. Найчастіше таїнство Хрещення проводять над дітьми, у дитячому віці, тому хрестик із розп’яттям купують хрещені батьки. Радимо обговорити покупку важливого символу віри спочатку з батьками та представниками церкви. Не завжди малечі радять хрестики з розп’яттям, оскільки в дитини ніжна шкіра, а декор може її подряпати.
Якщо християнство приймає доросла людина, то вона сама обирає релігійну прикрасу. Якихось рекомендацій про те, яким воно має бути, церква не дає, тому людина має більше варіантів для вибору. Якщо вам подобається хрестик із розп’яттям, купіть його. Якщо подобаються лаконічні варіанти без будь-якого декору, замовте його.
Християнин має носити хрестик постійно, виняток — форс-мажорні випадки або ситуації, які не передбачають носіння дорогоцінних виробів (наприклад, флюорографія). Постарайтеся не вірити в забобони про натільні хрестики. Нічого страшного в тому, що аксесуар зламався чи загубився. Просто купіть новий та освятіть його в церкві. Однак якщо ви знайшли прикрасу десь, її краще не носити та віднести до церкви, де знають, що з нею робити.